№1
Той день осінній став сумний,
І ми не в силах щось змінити.
Тебе не стало, наш ти дорогий,
А серце так хотіло жити.
І ми не в силах щось змінити.
Тебе не стало, наш ти дорогий,
А серце так хотіло жити.
№2
Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
Лишилась в серці нашім рана,
Поки живі ми – з нами ти.
Ніхто не зміг тебе спасти.
Лишилась в серці нашім рана,
Поки живі ми – з нами ти.
№3
Ти в інший світ пішов так рано,
Лиш тільки пам’ять про тебе жива.
Вся наша туга і наша рана
Не вміститься в прості слова.
Лиш тільки пам’ять про тебе жива.
Вся наша туга і наша рана
Не вміститься в прості слова.
№4
Горе наше не зміряти
І сльозами не змити.
Ми тебе, як живого(ву),
Будем вічно любити.
І сльозами не змити.
Ми тебе, як живого(ву),
Будем вічно любити.
№5
Осиротіла наша хата
Нема тебе, твоїх очей.
Ніхто до нас тебе не верне,
Хоч ми і плачем кожен день.
Нема тебе, твоїх очей.
Ніхто до нас тебе не верне,
Хоч ми і плачем кожен день.
№6
Спустіться тихо на коліна
І сумно голову склоніть,
Прийдіть до мене на могилу,
Зі світу звістку принесіть.
І сумно голову склоніть,
Прийдіть до мене на могилу,
Зі світу звістку принесіть.
№7
Твій вічний сон –
Наш вічний сум.
Наш вічний сум.
№8
Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто пам’ятає і сумує…
Від тих, хто пам’ятає і сумує…
№9
Глибокий сум і вічна пам’ять
Назавжди залишаться з нами.
Назавжди залишаться з нами.
№10
Пам`ятаємо, любимо, сумуємо.
№11
Нехай вітер тебе заколише,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно, матуся, ми будемо молитись
За спасіння твоєї душі.
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно, матуся, ми будемо молитись
За спасіння твоєї душі.
№12
Ми дуже любимо тебе, наш сину,
І віримо- в небеснім царстві ти живий!
Колись у вічності зустрінемось з тобою
Лиш це вгамовує наш біль.
І віримо- в небеснім царстві ти живий!
Колись у вічності зустрінемось з тобою
Лиш це вгамовує наш біль.
№13
Життя дається,
Щоб сповна прожити,
А довелось тобі , маленькому,
В могилі цій спочити.
Щоб сповна прожити,
А довелось тобі , маленькому,
В могилі цій спочити.
№14
Горе наше не зміряти,
І сльозами не змити,
Ми тебе (вас), як живого,
Будемо вічно любити…
І сльозами не змити,
Ми тебе (вас), як живого,
Будемо вічно любити…
№15
Так рано пішов ти, залишивши нас,
Забравши з собою і радість, і щастя.
Рідненький, пробач же в теперішній час
Забувши про всі негаразди й нещастя.
Забравши з собою і радість, і щастя.
Рідненький, пробач же в теперішній час
Забувши про всі негаразди й нещастя.
№16
Для всього свій час, і година своя.
Кожній справі під небом:
Час родитися і час помирати…
Кожній справі під небом:
Час родитися і час помирати…
№17
Зіронько наша ясна, ти в житті був прекрасним
Й хоч доля роками тебе обділила-
Для нас ти завжди будеш
Ніжним, добрим, ласкавим і милим…
Й хоч доля роками тебе обділила-
Для нас ти завжди будеш
Ніжним, добрим, ласкавим і милим…
№18
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря –
Та не загояться ті рани,
Що принесла нам смерть твоя.
Над світом знов зійде зоря –
Та не загояться ті рани,
Що принесла нам смерть твоя.
№19
Душа не винесла тяжкої втрати
За внучкою і вічність відійшла
Ми будемо вас завжди пам’ятати
Рідненька наша мамо і бабусю дорога.
За внучкою і вічність відійшла
Ми будемо вас завжди пам’ятати
Рідненька наша мамо і бабусю дорога.
№20
Зупинись, перехожий, пом’яни мій прах,
Бо я вже удома, а ти ще в гостях.
Бо я вже удома, а ти ще в гостях.
№21
Як хочеться почути слово “тату”
І відгукнутися «діточки, я тут!”
І відгукнутися «діточки, я тут!”
№22
Ой тату, тату!
Словами не висловити
Сльозами не виплакати
Щиру, палку печаль.
Словами не висловити
Сльозами не виплакати
Щиру, палку печаль.
№23
Як скоро день за днем летить,
Життя, мов хвиля пробіжить,
Турботам всім прийде кінець,
Покличе в вічність нас творець.
Життя, мов хвиля пробіжить,
Турботам всім прийде кінець,
Покличе в вічність нас творець.
№24
Нехай проходять дні і роки,
А серце все болить за вами.
Схиляєм голови в журбі.
Земля вам пухом, тату й мамо.
А серце все болить за вами.
Схиляєм голови в журбі.
Земля вам пухом, тату й мамо.
№25
Той день, коли твій погляд згас,
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас
І ми не можем з ним змиритись.
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас
І ми не можем з ним змиритись.
№26
Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти,
На серці в нас глибока рана
Поки живі ми – з нами ти.
Ніхто не зміг тебе спасти,
На серці в нас глибока рана
Поки живі ми – з нами ти.
№27
Немає вас тату,
Та досі зігріті
Ми вашого серця
Незгасним теплом.
Та досі зігріті
Ми вашого серця
Незгасним теплом.
№28
Найдорожчій, єдиній, найріднішій людині,
Що подарувала нам життя.
Це вам, наша мамо, цей дарунок останній.
Ви в наших серцях вічно жива.
Що подарувала нам життя.
Це вам, наша мамо, цей дарунок останній.
Ви в наших серцях вічно жива.
№29
Спіть спокійно, рідний тату,
В темній хаті в далині.
Нехай шум дубів зелених
Не тривожить ваші сни.
В темній хаті в далині.
Нехай шум дубів зелених
Не тривожить ваші сни.
№30
Вже не прийдеш, як то колись,
Так звично, жвавою ходою.
На юній грані час зупинивсь,
Сумують рідні за тобою.
Так звично, жвавою ходою.
На юній грані час зупинивсь,
Сумують рідні за тобою.
№31
Тобі, наша люба (кохана), рідненька
Від тих, хто тебе любить, пам’ятає і сумує.
Спи спокійно наша мамо, бабусю,
Вічна і добра пам’ять тобі.
Від тих, хто тебе любить, пам’ятає і сумує.
Спи спокійно наша мамо, бабусю,
Вічна і добра пам’ять тобі.
№32
Наші душі болять, а серця наші плачуть.
№33
В той день, коли Ісуса розпинали,
Коли за нас страждав він на хресті,
Твої, синочку, муки закінчились
В земному, тимчасовому житті.
Коли за нас страждав він на хресті,
Твої, синочку, муки закінчились
В земному, тимчасовому житті.
№34
Нехай тебе, мій сину, зігріває
Сонечко в день, а місяць вночі.
Спи спокійно, наш любий сину,
Вічна пам’ять тобі…
Сонечко в день, а місяць вночі.
Спи спокійно, наш любий сину,
Вічна пам’ять тобі…
№35
Пішов від нас ти в вічний відпочинок,
В самому розквіті життя.
Пішов ти в вічність, де прийом гостинний,
В висоти неба голубого, до отця.
В самому розквіті життя.
Пішов ти в вічність, де прийом гостинний,
В висоти неба голубого, до отця.
№36
Ти в інший світ пішов так рано,
Лиш тільки пам’ять про тебе жива.
Вся наша туга й наша рана
Не вміститься в прості слова.
Лиш тільки пам’ять про тебе жива.
Вся наша туга й наша рана
Не вміститься в прості слова.
№37
Недолюбив ти, недоміряв,
Недооцінив красу життя,
Єдиний сину, гордість і надія.
Чому назад немає вороття.
Недооцінив красу життя,
Єдиний сину, гордість і надія.
Чому назад немає вороття.
№38
Тебе ніколи не забудем,
Стискає душі наші жаль.
Радість ти забрав з собою,
Залишив нам одну печаль.
Стискає душі наші жаль.
Радість ти забрав з собою,
Залишив нам одну печаль.
№39
Є сила, що може забрати життя,
А з пам’яті рідних – ніколи.
А з пам’яті рідних – ніколи.
№40
Минають дні, минають і роки,
А ти не приходиш до нас.
Сину наш, сину, люба дитино,
Забрала тебе домовина.
Тебе ми чекаємо ночі і дні,
Прийди на хвилину хоч уві сні.
А ти не приходиш до нас.
Сину наш, сину, люба дитино,
Забрала тебе домовина.
Тебе ми чекаємо ночі і дні,
Прийди на хвилину хоч уві сні.
№41
Біль серце стискає
Плаче гірко душа,
Більшого горя немає,
Як втрати твого життя.
Плаче гірко душа,
Більшого горя немає,
Як втрати твого життя.
№42
О, земле! Не тяготи його собою!
Він так любив життя і дорожив тобою.
Завчасно сонечко його зайшло,
Як мати й батько дай йому тепло.
Він так любив життя і дорожив тобою.
Завчасно сонечко його зайшло,
Як мати й батько дай йому тепло.
№43
Ти був для нас, неначе пташка,
І щебетав як соловей.
Без тебе жити сумно й важко,
І серце плаче ніч і день.
І щебетав як соловей.
Без тебе жити сумно й важко,
І серце плаче ніч і день.
№44
Синочку мій, стежинку я до тебе протоптала,
Сльозами гіркими її я полила.
Я дуже, сину мій, тебе кохала,
Та вберегти тебе я не змогла.
Сльозами гіркими її я полила.
Я дуже, сину мій, тебе кохала,
Та вберегти тебе я не змогла.
№45
Сон страшний ясні очі закрив
І вуста вже не вимовлять слова.
Вірить я не хотів, що не стало тебе,
Твоєї ласки, тепла та любові.
І вуста вже не вимовлять слова.
Вірить я не хотів, що не стало тебе,
Твоєї ласки, тепла та любові.
№46
Хай тихо скотиться сльоза,
За те, що ти колись була,
За руки невтомні з мозолями,
Тепло душі і ніжне серце мами.
Із скучним серцем і думками
Ми завжди з вами.
За те, що ти колись була,
За руки невтомні з мозолями,
Тепло душі і ніжне серце мами.
Із скучним серцем і думками
Ми завжди з вами.
№47
Спасибі за невтомні руки золоті,
За мудрість, доброту, безсонні ночі
Усіх нас в нестійкому житті
Оберігають рідні наші очі.
За мудрість, доброту, безсонні ночі
Усіх нас в нестійкому житті
Оберігають рідні наші очі.
№48
Дорогий(а) наш(а) (мамо, тату, сину, доню,бабусю),
Сумно нам без тебе.
Ти до нас вже не прийдеш
Тільки ми до тебе.
Сумно нам без тебе.
Ти до нас вже не прийдеш
Тільки ми до тебе.
№49
Вічний спокій душі твоїй, сестричко,
Пам’ять про тебе священна для нас.
Пам’ять про тебе священна для нас.
№50
Глибокий сум і добра пам’ять
Назавжди залишаться з нами.
Назавжди залишаться з нами.
№51
Безмежне горе, страждання, печаль,
Тяжка розлука, жорстока, невблаганна смерть,
Мов серце, вирвала із грудей
Єдиного синочка, чоловіка, татка, внука.
Тяжка розлука, жорстока, невблаганна смерть,
Мов серце, вирвала із грудей
Єдиного синочка, чоловіка, татка, внука.
№52
Рано змучилась ти від життя
І пішла у неблизьку дорогу
Як догнати тебе? Як вернути тебе?
Яке слово промовить до Бога?
Як живою була, нас усіх берегла
Тільки я не зберіг свого щастя
А тепер ні злоба, ні молитва раба
Не вернуть уст солодких причастя
А де мама? Пита наше любе дитя,
Що сказати йому, я не знаю,
Ранить душу його я не можу, повір,
Набрехати не маю я права
Ти прийди з далини, увійди в мої сни
Я благаю тебе, ти пробач, ти прости
А у снах приходи, приходи!
І пішла у неблизьку дорогу
Як догнати тебе? Як вернути тебе?
Яке слово промовить до Бога?
Як живою була, нас усіх берегла
Тільки я не зберіг свого щастя
А тепер ні злоба, ні молитва раба
Не вернуть уст солодких причастя
А де мама? Пита наше любе дитя,
Що сказати йому, я не знаю,
Ранить душу його я не можу, повір,
Набрехати не маю я права
Ти прийди з далини, увійди в мої сни
Я благаю тебе, ти пробач, ти прости
А у снах приходи, приходи!
№53
Довше прожити на думці було…
І, може, прожив би – та сонце зайшло.
І, може, прожив би – та сонце зайшло.
№54
Померли ви, наша, матусю,
В самому розквіті життя
І в серці нашому навіки
Вам не буде вороття.
В самому розквіті життя
І в серці нашому навіки
Вам не буде вороття.
№55
Так рано пішов ти, залишивши нас,
Забравши і щастя і радість з собою.
Пробач же, наш рідний, наш любий, навік,
Що ми не змогли за тобою доглянуть.
Забравши і щастя і радість з собою.
Пробач же, наш рідний, наш любий, навік,
Що ми не змогли за тобою доглянуть.
№56
Тернисту дорогу без долі і щастя,
Пройшли ви на нашій землі.
То ж вічную радість і небо любові
Хай бог милосердний дарує вам всім.
Пройшли ви на нашій землі.
То ж вічную радість і небо любові
Хай бог милосердний дарує вам всім.
№57
Ви свого не досіяли ще поля
Добра багато людям ще зробить могли,
Та гірко посміхнулася вам доля
І ви так рано спочивать лягли.
Добра багато людям ще зробить могли,
Та гірко посміхнулася вам доля
І ви так рано спочивать лягли.
№58
Тебе нещастя від сім’ї забрало,
Так спи спокійно у могилі цій.
В житті тебе любили й поважали,
А серце крає горя біль.
Так спи спокійно у могилі цій.
В житті тебе любили й поважали,
А серце крає горя біль.
№59
Ти в нашій пам’яті живеш,
Неначе пісня солов’їна.
Ніколи з серця не підеш,
Бо ти для нас одна єдина.
Неначе пісня солов’їна.
Ніколи з серця не підеш,
Бо ти для нас одна єдина.
№60
Хай сонце ласкаве із неба
Цілує голівку твою
Хай вітер тихенько шепоче
Про долю нещасну твою.
Цілує голівку твою
Хай вітер тихенько шепоче
Про долю нещасну твою.
№61
Спасителю наш милосердний
Помилуй творіння твоє
Усі ми в молитвах благаєм
Прийми її в царство своє.
Помилуй творіння твоє
Усі ми в молитвах благаєм
Прийми її в царство своє.
№62
Однією квіткою збіднішала земля,
Однією зіркою багатші стали небеса.
Однією зіркою багатші стали небеса.
№63
Хай сонце з високого неба
Ніжно пестить могилу твою,
А вітер тихенько шепоче
Про долю нещасну твою.
Ніжно пестить могилу твою,
А вітер тихенько шепоче
Про долю нещасну твою.
№64
Нехай душа спочине,
Прилине до дружини,
А слід життя земного
Не згубиться в роках
Не знаєм де загинув,
Коли цей світ покинув,
Хто спорядив в дорогу,
Покоїться де прах.
Прилине до дружини,
А слід життя земного
Не згубиться в роках
Не знаєм де загинув,
Коли цей світ покинув,
Хто спорядив в дорогу,
Покоїться де прах.
№65
Вічні небеса бог дарує нам
З вірою в христа будем жити там
Після днів земних, після днів сумних
З радістю ввійдемо до небес святих.
З вірою в христа будем жити там
Після днів земних, після днів сумних
З радістю ввійдемо до небес святих.
№66
Не віриться, але насправді сталося
Нема тебе, а навкруги краса
Життя зі скелі каменем зірвалося,
І маревом покрились небеса.
Нема тебе, а навкруги краса
Життя зі скелі каменем зірвалося,
І маревом покрились небеса.
№67
Чому так рано обрій твій погас
І так раптово ти пішла від нас
Та доки будем ми на світі жити
Не згасне пам’ять, не зів’януть квіти.
І так раптово ти пішла від нас
Та доки будем ми на світі жити
Не згасне пам’ять, не зів’януть квіти.
№68
Обірвалась, замовкла струна
Лиш тремтять недоспівані звуки
Є у небі країна свята
Де не буде печалі й розлуки.
Лиш тремтять недоспівані звуки
Є у небі країна свята
Де не буде печалі й розлуки.
№69
Душа спочила… відійшли турботи,
Покинув біль, тривога відлягла.
Нема куди спішить – нема роботи.
А ти ж без неї й миті не могла.
Була ти дуже гарна, енергійна,
За все життя спочину не знала
Так щиро обробляла землю рідну,
Так тонко пряла, ткала, вишивала…
Минуло все… полинула у вічність,
Не повернеться повсякденна суєта.
Відпочивай, вповай на божу милість,
До другого повернення христа.
Покинув біль, тривога відлягла.
Нема куди спішить – нема роботи.
А ти ж без неї й миті не могла.
Була ти дуже гарна, енергійна,
За все життя спочину не знала
Так щиро обробляла землю рідну,
Так тонко пряла, ткала, вишивала…
Минуло все… полинула у вічність,
Не повернеться повсякденна суєта.
Відпочивай, вповай на божу милість,
До другого повернення христа.
№70
Вогонь життя раптово згас,
Печаль і смуток серце ранить
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам’ять.
Печаль і смуток серце ранить
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам’ять.
№71
Глибокий сум і добра пам’ять
Назавжди залишаться з нами.
Назавжди залишаться з нами.
№72
Земне життя складне і швидкоплинне,
І рідних проводжати безумовно жаль,
Твій образ зберігати будем вічно,
І пам’ять, і тяжку печаль.
І рідних проводжати безумовно жаль,
Твій образ зберігати будем вічно,
І пам’ять, і тяжку печаль.
№73
Ты ушел от нас не простившись
Не вернешься ты больше домой
Если б знал ты как грустно, сыночек,
Без тебя наш любимый, родной.
Не вернешься ты больше домой
Если б знал ты как грустно, сыночек,
Без тебя наш любимый, родной.
№74
Живым тебя представить так легко,
Что мертвым просто невозможно.
Что мертвым просто невозможно.
№75
Земная жизнь сложна и скоротечна
И близких провожать безмерно жаль
Хранить твой образ будем вечно
И память добрую и вечную печаль.
И близких провожать безмерно жаль
Хранить твой образ будем вечно
И память добрую и вечную печаль.
№76
Як птах, синочку, в небо полетів
Без тебе, рідний, світ нам похмурнів.
Без тебе, сонечко, так важко жити,
Тебе ми вічно будемо любити.
Без тебе, рідний, світ нам похмурнів.
Без тебе, сонечко, так важко жити,
Тебе ми вічно будемо любити.
№77
Матусю, ластівочко мила,
Лише тепер, коли тебе немає
Я зрозуміла, як тебе любила
І як мені тебе не вистачає.
Лише тепер, коли тебе немає
Я зрозуміла, як тебе любила
І як мені тебе не вистачає.
№78
Вже лавочка пустенька біля хати,
Стежина травою заросла
Ніхто не вийде зустрічати,
Нехай із Богом покоїться душа.
Стежина травою заросла
Ніхто не вийде зустрічати,
Нехай із Богом покоїться душа.
№79
Вы жизнь нам в этом мире дали,
В другом – покой вы обрели.
Ушли, оставив след печали,
Порывы скорби и тоски.
В другом – покой вы обрели.
Ушли, оставив след печали,
Порывы скорби и тоски.
№80
Ти чесно жив, любив життя.
І ось пішов у небуття.
Та залишив ти світлу пам’ять
І вічно будеш, любий, з нами.
І ось пішов у небуття.
Та залишив ти світлу пам’ять
І вічно будеш, любий, з нами.
№81
Спи, синочку дорогий, сумно нам без тебе,
Не приходиш ти до нас, тільки ми до тебе.
Не приходиш ти до нас, тільки ми до тебе.
№82
Твоїм теплом були і ласкою зігріті,
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук, душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук, душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.
№83
В той день, коли
(зима, весна, літо, осінь) настало,
і серце захотіло жити.
Тебе, ріднесенька(ий), не стало,
І ми не в силах щось змінити.
і серце захотіло жити.
Тебе, ріднесенька(ий), не стало,
І ми не в силах щось змінити.
№84
За ніжність,щирість і любов,
За працьовиті Ваші(твої) руки.
Низький складаємо уклін –
Дружина, діти та онуки.
За працьовиті Ваші(твої) руки.
Низький складаємо уклін –
Дружина, діти та онуки.
№85
Під цим хрестом моя могила,
Де буду вічно спати я.
Згадай і ти мене, моя родино,
Колись між вами жив і я.
Де буду вічно спати я.
Згадай і ти мене, моя родино,
Колись між вами жив і я.
№86
Як прийдете на могилу
Низько поклоніться
І за мою душу Богу
Щиро помоліться.
Низько поклоніться
І за мою душу Богу
Щиро помоліться.
№87
Як тяжко повірити в горе,
Як тяжко признатись собі,
Що тіло твоє для спочинку
Навічно віддане землі.
Як тяжко признатись собі,
Що тіло твоє для спочинку
Навічно віддане землі.
№88
Ми кажем Вам спасибі,рідна мамо!
Бо Ви вказали шлях, яким у світі йти.
Через століття до вершин високих
Ваш образ в серці будемо нести.
Бо Ви вказали шлях, яким у світі йти.
Через століття до вершин високих
Ваш образ в серці будемо нести.
№89
Твоїм теплом були і ласкою зігріті,
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.
№90
В той день, коли твій голос згас,
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас
І ми не можем з цим змиритись.
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас
І ми не можем з цим змиритись.
№91
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря,
Та не зітруться всі ті рани,
Що принесла нам смерть твоя.
Над світом знов зійде зоря,
Та не зітруться всі ті рани,
Що принесла нам смерть твоя.
№92
Не стримати сліз нам ніколи,
Бо важко повірити в те,
Що ти не прийдеш вже додому,
Твій дім тепер – небо святе.
Бо важко повірити в те,
Що ти не прийдеш вже додому,
Твій дім тепер – небо святе.
№93
Такого рідного, святого,
Такого доброго, як ти,
Такого щирого, простого,
Вже нам ніколи не знайти!
Такого доброго, як ти,
Такого щирого, простого,
Вже нам ніколи не знайти!
№94
Ти над усе любив життя і труд,
Мав світлий розум, вмілі руки.
Про тебе пам’ять бережуть,
Твоя дружина, діти, внуки.
Мав світлий розум, вмілі руки.
Про тебе пам’ять бережуть,
Твоя дружина, діти, внуки.
№95
Нехай квіти цвітуть на могилі,
Соловейки співають завжди,
Повернути тебе ми не в силі,
На могилу прийдемо завжди.
Соловейки співають завжди,
Повернути тебе ми не в силі,
На могилу прийдемо завжди.